Історичні типи сімї

Історичні типи і форми української сім’ї
Сім’я   - це об’єднання людей на основі шлюбу або кровної спорідненості, які пов’язані між собою спільністю побуту та взаємною відповідальністю.
Виникнення і розвиток української сім’ї досліджені ще недостатньо. Сім’я завжди була основою суспільства, тому тип і форма її залежить від національних особливостей народу, соціальних та економічних відносин і змінюються разом з ними. Відомі нам історичні та археологічні матеріали свідчать про існування в Україні моногамної сім’ї від часу її території. Ця форма сім’ї є найпоширенішою і на сучасному етапі.
Тип моногамної сім’ї визначається кількістю шлюбних пар і кровно споріднених членів у ній. За цією ознакою українські сім’ї можна поділити на прості, які ще називають «малими», «елементарними», «нуклеарними» (від латинського слова nucleus – ядро), «індивідуальними», і складні, що відомі також під назвою «великі», «нерозділені».
Проста сім’я складається з однієї шлюбної пари (чи одного з батьків) з неодруженими дітьми (або без них). Вона може бути кількох різновидів: подружня пара; повна сім’я – батьки та діти; неповна сім’я – один з батьків і діти.
Серед українців традиційно переважали різні підтипи простих сімей. Найбільш поширеною в Україні в XIX – на початку XX ст.. була повна проста сім’я. Дуже рідко зустрічалися сім’ї,