Аналіз філософського тексту Альбер Камю «Міф про Сізіфа»

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Кафедра філософії та методології науки

Аналіз філософського тексту
Альбер Камю
«Міф про Сізіфа»

Київ, 2010р.
Франція ХХ століття висунула чергове сузір’я таких моралістів: Сент-Екзюпері, Мальро, Сартр… Серед цих імен по праву повинен бути і Альбер Камю (1913-1960) - французький філософ, публіцист, письменник, драматург, лауреат Нобелівської премії по літературі (1957).   Нижче надається аналіз філософського тексту цього автора, а саме «Міф про Сізіфа». Вихідні дані: Альбер Камю,   Избранное: сборник. Пер. с франц./ Составл. И Предисл. С. Великовского. – М.: Радуга, 1989 р. – 464 с. – (Мастера современной прозы).
Дитинство філософа пройшло в бідних передмістях Алжира. Проте порив Камю до творчості привів його в Париж. Вважається одним із основоположників течії екзистенціалізму або філософії існування. Головні теми творчості – людське існування, доля особистості, втрата сенсу життя, - близькі будь-якому художнику, письменнику, поету. Сам Камю часто звертався до мови мистецтва. Основні філософські і літературно-філософські роботи: "Міф про Сізіфа" (1941), повість "Сторонній" (1942), "Листи до німецького друга" (1943-1944), есе "Бунтівна людина" (1951), роман "Чума" (1947), повість "Падіння" (1956) і інші. Це був філософ екзистенціальної орієнтації. У своїй творчості пройшов шлях від нігілістичної «філософії абсурду» до моралістичного гуманізму. Особливості онтології, гносеології, філософії історії, філософії мистецтва визначені постановкою і вирішенням центральної для Камю проблеми: філософського виправдання бунтарської свідомості, протиставленої "безрозсудному мовчанню світу".