Берестейська унія 1596 року

План
      Вступ
      1. Передумови Брестської унії.
      2. Берестейська унія 1596 р. та її наслідки
      3. Посилення національного гніту в Україні наприкінці XVI – в першій половині XVII cт.
      Висновок
      Список використаної літератури








































      Вступ
      Берестейська унія як така - тобто Берестейський собор 1596 р. та події, що передували йому, - віддавна є предметом багатьох досліджень. Здається, що мало яка історична подія знайшла таке різнорідне висвітлення і такий неоднозначний підхід. Українські, російські, польські, німецькі, французькі й інші історики підходять до неї з різних позицій, і прихильно, і неприхильно.
      Станом на початок 90-х рр. XVI ст. населення України та Білорусії умовно можна поділити на декілька груп, беручи за основний критерій їх відношення до можливої унії. Першою такою групою можна назвати прихильників унії, до яких належали єпископи та значна частина вірних. Друга група, до якої входили братства й більшість населення - відстоювали православ'я і категорично виступали проти унії. Одначе, зводячи тогочасну ситуацію до такого простого розділення населення, ми упускаємо ще не менш як дві групи людей, які можливо й не були настільки чисельними, але відіграли не менш значну роль при формуванні засад єдності з Римом. Перша група населення, яку представляла державна влада Польщі та представники монашого ордену єзуїтів, і речником якої був отець-єзуїт Петро Скарга, виступила не за унію церков, а за приєднання української та білоруської церков до римо-католицизму. Другу групу репрезентував відомий український магнат Костянтин (Василь) Острозький. Він та його прихильники виступили за можливість унії, але лише тоді, коли