Болонський процес: за і проти

Болонський процес |
за і проти |
Виконала:Леськів Соломія |
Львів-2013

Болонський процес, на мою думку, є свіжим ковтком повітря для нашої системи навчання. Хоча процес впровадження є досить нелегким і має ряд складнощів, про які йтиметься далі, дана система навчання сприятиме розвитку особистих якостей студента та професійному розвитку в майбутньому, про що йтиметься далі.Європейський союз вже десятки років створює і вдосконалює власні програми освітніх обмінів і розвитку вищої освіти за рахунок взаємодії, кооперації і співпраці.
Вироблена чітка схема взаємодії студентів з викладачами,система оцінювання та розвитку знань,професійної підготовки.
Все це було зроблено задовго до появи Болонської декларації, яка, на мій погляд, майже не вплинула на програми підтримки освітньо-наукової мобільності в Європейському Союзі. Докази на користь вказаного висновку легко відшукати в основному освітньому інформаційному органі Європейського Союзу – часописі „Le Magazine” , на сторінках якого ми знаходимо дуже багато різноманітної інформації про вищу освіту Європи, діяльність ВНЗ і життя студентів. З чималими труднощами ми відшукали мікроскопічне повідомлення про те, що органи Європейського Союзу вперше у Брюселі   було організовано дводенний європейський семінар для „виконавців” Болонського процесу з 40 країн, де учасники обмінювалися національним досвідом освітніх реформ. Зверніть увагу – це „вперше” сталося через п’ять років після початку Болонського процесу, у момент, коли він пройшов половину свого шляху до 2010-го року.
У навчальній системі України впровадження Болонського процесу відбувається досить повільно та виникає ряд труднощів,проблем,які потребують вирішення. З урядових кіл не припиняється потік помилкових оцінок і необгрунтовних пропозицій. Наприклад,