Валютна політика України

Класична теорія підприємства. За класичною економічною теорією роль підприємства та підприємця в цій теорії була не дуже важливою, оскільки зводилася лише до виробничої функції. Процес реалізації створеного продукту (товарів та послуг) відбувається відповідно до фундаментального економічного закону Ж.- Б. Сея, згідно з яким «сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції».
Неокласична теорія підприємства. Неокласична теорія розглядає підприємство як цілісний об’єкт, що перетворює вихідні ресурси в продукцію та використовує ці ресурси у виробництві. Ключовою ідеєю такої моделі підприємства є виробнича функція, котра базується на залежності результатів виробництва від витрачених ресурсів. Поведінка підприємства визначається вибором обсягів і структури ресурсів, що використовуються, а звідси і продукції, що використовуються. Неокласичне розуміння підприємства – це перетворення ресурсів у готову продукцію, необхідну суспільству, і її вільний продаж на ринку, що в даний час є загальновизнаною в економічній науці концепцією
Всі положення, що відповідають неокласичній теорії підприємства, можуть бути зведені до двох головних:
1) критерій прийняття всіх рішень на рівні підприємства є єдиним;
2) можливості отримання та обробки інформації, яка надходить із зовнішнього середовища є необмеженими.
Невідповідність положень неокласичної теорії та діяльності підприємства на практиці, зумовили потребу в пошуках нових підходів до вирішення проблеми.
Концепція стратегічного планування І. Ансоффа. За концепцією стратегічного планування І. Ансоффа підприємство розглядалося як об’єкт управління, а стратегічне планування як одна з його функцій.
В своїй моделі підприємства він визначив такі ключові моменти:
1) знецінення управлінського досвіду, зумовлене виникненням принципово нових завдань;
2) ускладнення управлінських проблем, викликане зростанням кількості завдань у зв’язку