Ваша Високоповажносте! або Скільки років слову "пан"?

Ваша Високоповажносте! або Скільки років слову "пан"?
У наш час загальний іменник пан повернуто в українську ділову мову як офіційне звертання, хоча деякі наші співвітчизники відчувають комунікативний дискомфорт в разі вживання відповідної мовної формули.

Слова-індекси показують соціально-мовленнєвий статус співрозмовника: посадове становище, рід занять (доктор, директор); учений ступінь, звання (доктор, професор, магістр); ранг (капітан, полковник, генерал); сан (митрополит, єпископ); титул (барон, князь).

Слова-регулятиви регулюють взаємини між співрозмовниками відповідно до мовленнєво-етикетних стандартів і норм, узвичаєних у певному суспільстві.

За радянських часів з української мови вилучили слова-регулятиви, пов'язані з традиційною культурою етикетних взаємин. У словниках тієї доби слово-регулятив пан кваліфікувалось як застаріле, як ввічлива форма згадування або звертання зазвичай до офіційного представника чи громадянина іноземної держави.

Зауважимо, що це звертання вживалось в українській мові не менш як сім століть (!) і, на думку науковців, було праслов'янським запозиченням з іранської мови, яке мало первинне значення охоронець, захисник. Слово-регулятив пан присутнє в усіх західнослов'янських мовах і в етикетному застосуванні є засвідченням поваги до адресата.

Звертання пане, пані, панове можуть використовуватися самостійно, зазвичай стосовно незнайомих людей. У ролі прикладки при слові пан виступають як власні, так і загальні іменники. Ім'я людини при слові пан рекомендують вживати лише тоді, коли співрозмовники приблизно одного віку і мають схоже соціальне становище. Звертатися до народного депутата України, представника наукових або мистецьких кіл пане Ігоре або