Визначення рівня ризику системи

Визначення рівня ризику системи

      Обгрунтування необхідності застосування імітаційного моделювання
Задачі оцінки і керування ризиком на виробничих підприємствах відрізняються виликою розмірністю, високим ступенем складності взаємозв'язків параметрів, яким властиві нелінійність, динамічність, імовірний характер. Тому розроблення універсальної моделі і єдиного підходу до її реалізації в даний час практично неможливе. Одним із шляхів розв'язання даної проблеми є побудова системи локальних економіко-математичних моделей та методів їх машинної реалізації.
    Побудова і використання моделей, які достатньо точно   відображають реально існуючі зв'язки економічних об'єктів та їх взаємовідносини в процесі виробництва, є основним підходом до вирішення багатьох задач, що виникають у процесі діяльності підприємств. Це пов'язано з тим, що виробниче підприємство - це складна система, а для дослідження будь-якої системи математичними методами (особливо за допомогою ЕОМ) повинна бути побудована її математична модель. Іншими словами, даному реальному об'єкту
об’єкту; бути поставлений у відповідність деякий математичний . об’єкт, названий моделлю, дослідження якого математичними методами дає змогу одержати корисні рекомендації щодо розляду реального об'єкта. Але складність і різноманіття процесів функціонування реальних систем не дають можливості будувати абсолютно адекватні математичні моделі.
Тому математична модель, що описує формалізований процес функціонування системи, здатна охопити тільки основні, характерні його закономірності, залишаючи осторонь несуттєві, другорядні чинники.
      Вид математичної моделі залежить не тільки від природи реального об'єкта, але і від тих задач, заради рішення яких вона створюється, а також від необхідної точності їх рішення. Теоретико-методологічні основи застосування моделювання досить широко викладені в науковій літературі. Зокрема, група авторів (І.А. Голенко, А.І. Дакелін, С. Є. Лівшиць ) розробили основні методологічні принципи побудови моделей техніко-економічних систем :
• принцип спрощення при зберіганні необхідної розмаїтості керуючої системи;
• принцип імовірного опису;
• принцип орієнтації на використання ЕОМ;
• принцип мінімальних зв'язків.
    Особливе місце займають моделі імітаційного