Глобальна проблема створення штучного інтелекту

Тема № 56: «Глобальна проблема створення штучного інтелекту»

Шту́чний інтеле́кт (англ. Artificial intelligence, AI) — розділ комп'ютерної лінгвістики та інформатики, що займається формалізацією проблем та завдань, які нагадують завдання, виконувані людиною. При цьому, у більшості випадків алгоритм розв'язання завдання невідомий наперед. Точного визначення цієї науки немає, оскільки у філософії не розв'язане питання про природу і статус людського інтелекту. Немає і точного критерію досягнення комп'ютером «розумності», хоча перед штучним інтелектом було запропоновано низку гіпотез, наприклад, тест Тюринга або гіпотеза Ньюела-Саймона.
Штучний інтелект (ШІ, англ. Artificial intelligence, AI ) - наука і технологія створення інтелектуальних машин, особливо інтелектуальних комп'ютерних програм. ШІ пов'язаний з подібною метою використання комп'ютерів для розуміння людського інтелекту, але не обов'язково обмежується біологічно правдоподібними методами. Таке визначення було дане Джоном Маккарті в 1956 на конференції в Дартмутського університеті, воно не пов'язане безпосередньо з розумінням інтелекту в людини.
Пояснюючи своє визначення, Джон Маккарті вказує: "Проблема полягає в тому, що поки неможливо в цілому визначити, які обчислювальні процедури хочемо називати інтелектуальними. Ми розуміємо деякі механізми інтелекту і не розуміємо інші. Тому під інтелектом у межах цієї науки розуміється тільки обчислювальна складова здатності досягати цілей в світі".
У той же час існує і точка зору, згідно якої інтелект може бути тільки біологічним феноменом.
Існує багато підходів як до розуміння задач штучного інтелекту, так і до створення інтелектуальних систем.
Одна з класифікацій виділяє два підходи до розробки штучного інтелекту:

• нисхідний, семіотичний — створення символьних систем, що моделюють високорівневі психічні процеси: мислення, судження, мову, емоції, творчість і т. д.;