Готичний стиль

Готичний стиль
Го́тика (від італ. gotico, буквально — готський, від назви германського племені готів) — готичний стиль, художній стиль, що є заключним етапом у розвитку   середньовічного мистецтва країн Західної, Центральної та частково Східної Європи (між серединою 12 і 15-16 ст.). Термін «Готика» був введений теоретиком   мистецтва і архітектом Джорджо Вазарі і далі поширений італійськими гуманістами епохи Відродження як принизливе означення всього середньовічного мистецтва, що виникло не без впливу активності германських племен, котрі вважалися   «варварськими». З початку 19 ст., коли для мистецтва 10-12 ст. прийняли термін   «романський стиль», було обмежено хронологічні рамки готики, в якій, у свою чергу, почали виділяти ранню, зрілу (високу) та пізню фази.
  Історія
У історії західноєвропейської середньовічної культури виділяються два етапи:   романський — XI—XII століття і готичний — ХІІІ—XIV століття (в окремих країнах — до XVI ст.).
Готичний стиль
Щодо мистецтва готичного стилю, то передусім привертає увагу пошук синтезу між архітектурою, живописом і скульптурою. Майстри готики широко зверталися до образів народної фантазії. Водночас в їхньому мистецтві сильніше, ніж у романському, відбився вплив більш раціонального сприймання світу, прогресивних   тенденцій ідеології того часу.
Готика — це характерне устремління споруди вгору, зокрема за рахунок гострих   стрілчастих шпилів, це вітражі — великі вікна з кольоровим, мальовничо розписаним склом, це чисельні арки, багатство скульптури, оздоблення. Такі елементи надають готичним спорудам динамічності, величі. Сутність готики полягає в зіставленні протилежностей,