Добро, зло, совість

Реферат на тему:


Добро, зло, совість


У філософському розумінні мораль — це сукупність поглядів, норм і правил поведінки людей та їхні якості, що оцінюються у відповідних специфічних категоріях, найважливішими із яких є добро, зло і совість.
      Добро — соціальне значуща етична категорія для оцінки різних суспільних явищ і мотивів діяльності людей, яка акумулювала в собі такі важливі поняття, як справедливість, благо, обов'язок та ін. Відповідно і доброта, як емоційно-чуттєве відображення творчо-альтруїстичного змісту життя або як сформульований життєвий принцип, з давніх-давен вважалася вищою моральною цінністю. "Поважай ближнього як самого себе" — у різних варіантах ця заповідь зустрічається в етичних системах різних філософських і релігійних вчень.
      Доброта є не тільки соціальне обумовленою моральною цінністю. У побутовій свідомості вона реалізується як мотив поведінки, як зміст дій, тобто вона пов'язана з відповідними соціальними потребами. Так, встановлено, що чим правдивіша людина, то більша у неї потреба у спілкуванні (комунікативний тип загальної емоційної спрямованості особистості) і у наданні допомоги оточуючим (альтруїстичний тип). З іншого боку, у добрих людей зазвичай відсутні або слабо виражені потреба в зовнішньому престижі, владарюванні, гедоністична потреба та акцентуація.
      Доброта проявляється в трьох чітко окреслених іпостасях: милосерді, безкорисності і гуманності. Однак у різних людей ці якості можуть бути розвинуті неоднаково або проявлятися частково. Так, одній людині притаманні милосердя і гуманність, але разом з тим вона буде скупою і дріб'язковою. У такому випадку неминучий глибокий внутрішній конфлікт між бажанням допомогти іншій