Етапи розвитку наукового менеджменту

Етапи розвитку наукового менеджменту
№ | Етапи (школи) | Роки | Представники | Коротка характеристика |
1. | Школа наукового управління  | 1885-1920 | Федеріко Уінслоу Тейлор(1856-1915) (засновник), Френк Гілбрейт ( 1868-1924), Лілія Гілбрейт (1878-1972) | Науковий менеджмент розглядався як процес злиття ресурсів виробництва і технології з людським потенціалом для досягнення цілей підприємства. Заслугою Ф. Тейлора було прагнення протиставити науковий підхід існуючим традиціям (коли на першому місці стояв організатор), підійти до виробничого процесу як до системи і виробити наукові основи організації та нормування праці робітника. Тобто, роль людини-організатора, на його думку, має зводитися лише до створення організації самої системи, яка повинна розв'язувати поточні ділові питання. Ф. Тейлор стверджував, що головним завданням управління фірмою має бути забезпечення максимального прибутку для підприємця в поєднанні з максимальним добробутом для кожного зайнятого у фірмі працівника. |
2. | Класична (адміністративна) школа управління  | 1920-1950 | Г. Емерсон (1852-1931), А. Файоль (1841-1925), Г. Форд (1863-1947), А.К. Гастєв (1882-1941) та ін. | Класична (адміністративна) школа управління базувалася на створенні універсальних принципів управління, дотримання яких, безперечно, забез-печить успіх підприємства. А. Файоль зробив спробу ввести принципи Ф. Тейлора про функціонувальну організацію фірми в адміністративне вчення. Новим в цій концепції було розчленування процесу управління на фази. А. Файоль виділив у процесі управління таку фазу, як перспективне планування,