Етикет Гостинності. Звичай Гостинності — Найдавніший Зі Збережених Із Давнини Ритуалів.

Що ви думаєте з приводу гостинності? Чому і навіщо люди ходять або приїжджають у гості один до одного?

Гостинність є не тільки одним із засобів неформального спілкування людей, а й формою захисту людини, що потребує притулку, тепла і турботи, виявом співчуття, співпереживання, милосердя, розуміння і порозуміння.

Порушення законів гостинності як із боку хазяїна дому, що відмовився прийняти людину, котра прохає про захисток і нічліг, так і з боку гостей, що образили своїм недостойним поводженням святість його оселі, що їх зігріла, за всіх часів вважалося найтяжчим порушенням моралі й моральності, каралося суспільним осудом, презирством до того, хто не захотів дотриматися звичаїв і традицій предків.

Звичай гостинності, грунтований на принципах і нормах загальнолюдської моралі й моральності, за наших часів істотно змінився у своєму церемоніальному, ритуальному плані, втім, значення свого не втратив. У гості один до одного люди йдуть і приїжджають навіть із далеких країн не тільки за особливим викликом, запрошенням, а й тоді, коли відчувають цілком природну потребу завітати до друзів, рідних, близьких.

Умовно оселі можна розподілити на відкриті й закриті. До відкритих належать ті, де гості бувають якщо не щодня, то раз на тиждень обов´язково. Приходять сюди й у справах і без діла: поспілкуватися, обговорити наболілі питання, порадитися, поділитися радістю або сумом, просто випити кави або чаю, дізнатися де що робиться, що нового у світі. І тут не постає питання, як краще прийняти гостя: пригоща¬ють його тим, що є в домі, влаштовують на нічліг, виходячи з наявних можливостей, часом гість самостійно обслуговує себе, якщо господарі зайняті й не можуть приділити йому достатньої уваги.

У тих випадках, коли