Звіт з практики в втб банку

Банківські гарантії та поручительства
Гарантії та поручительства   — це спосіб забезпечення виконання зобов’язань, що застосовуються між будь-якими суб’єктами правовідносин.
За договором поруки поручитель зобов’язується перед кредитором відповідати за виконання свого зобов’язання в повному обсязі або в певній частині. Порукою може бути забезпечена лише дійсна вимога. Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору поруки.
У разі невиконання зобов’язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Це означає, що кредитор може вимагати виконання договору як від боржника, так і від поручителя, якщо інше не передбачено договором поруки.
Під гарантією слід розуміти зобов’язання гаранта, що видається на прохання іншої особи, за яким гарант зобов’язується сплатити кредиторові відповідно до умов гарантійного зобов’язання певну грошову суму.
У ролі гаранта та поручителя може бути банк. У цьому разі говорять про банківську гарантію або поруку. Видаючи гарантію, банки повинні переконатися у кредитоспроможності клієнта, оскільки видача гарантій має кредитний характер. Банки беруть на себе зобов’язання при несплаті клієнтом у строк належних платежів здійснити їх за рахунок власних ресурсів.

Трастові послуги
Під трастовими   розуміють послуги, засновані на довірчих правовідносинах, коли одна особа — засновник, передає своє майно у розпорядження іншій особі — довірительному власнику, для управління в інтересах третьої особи — бенефіціара. Отже, в зазначених правовідносинах беруть участь три сторони:
довіритель майна (засновник) — юридична або фізична особа, яка передала довірительному власнику повноваження власника належного їм майна відповідно до умов укладеного між ними договору;
довірительний власник (траст) — сторона, яка здійснює управління