Значення Тнк в Міжнародних Економічних Відносинах

2.2. Значення ТНК в міжнародних економічних відносинах

      Для   сучасної   світової   економіки   характерний   навальний   процес транснаціоналізації. У цьому процесі рушійною   силою   виступають   ТНК.   Вони являють   собою   господарські   об'єднання,   що   складаються   з   головної
(батьківської, материнської) компанії і іноземних   філій.   Головна   компанія контролює діяльність   вхідних   в   об'єднання   підприємств   шляхом   володіння часток у їхньому капіталі. У іноземних філіях   ТНК   на   частку   батьківської компанії припадає більш 10% акцій або їхнього еквівалента.[4]
      Для головних промислово розвинутих країн саме іноземна   діяльність   їх ТНК визначає характер зовнішньоекономічних зв'язків. Так,   до   40%   вартості майна 100 найбільших ТНК (включаючи фінансові) перебуває   за   межами   їхньої країни   базування.   Якщо   зіставити   об’єм   іноземного   (міжнародного) виробництва ТНК з обсягом їхнього експорту,   відмежованого   від   торгівлі   в середині фірми, то наприкінці 80-х рр. це співвідношення для США,   Японії   і ФРН складало відповідно: 4,1:1; 2,6:1; 1,5:3.
У 90-і рр. у середньому   45%   загального   обсягу   продажу   ТНК   припадає   на експорт.   ТНК   охоплюють   90%   світової   торгівлі   пшеницею,   кукурудзою, лісоматеріалами,   тютюном,   джгутом   і   залізною   рудою,   85%   -   міддю   і бокситами, 80% - чаєм і оловом, 75% - натуральним каучуком і сирою нафтою.
Роль постачання і послуг вітчизняних компаній своїм іноземним   філіям   також велика в експорті цих країн. В другій половині 80-х рр. на подібну   торгівлю в середині фірми припадало від 14 до 20% експорту США, 23-29% - Японії і 24-28% - ФРН.
      Протягом   двох   останніх   десятиліть   щорічно   приблизно   половина американського   експорту   охоплює   американські   й   іноземні   ТНК,   у Великобританії ця частка досягає 80%, у Сінгапурі - 90%.[5]