КА4КА

Артур Конан Дойль
Спілка рудих


Аннотация

Якось восени минулого року, зайшовши до свого приятеля, містера Шерлока Холмса, я застав у нього літнього джентльмена, повнотілого, з вогненно-рудим волоссям на голові. Помітивши, що обидва вони захоплені якоюсь розмовою, я вибачився і хотів було піти геть, але Холмс підхопився і майже силоміць затягнув мене до кімнати.

Артур Конан Дойл

Спілка рудих

Якось восени минулого року, зайшовши до свого приятеля, містера Шерлока Холмса, я застав у нього літнього джентльмена, повнотілого, з вогненно-рудим волоссям на голові. Помітивши, що обидва вони захоплені якоюсь розмовою, я вибачився і хотів було піти геть, але Холмс підхопився і майже силоміць затягнув мене до кімнати.
- Як доречно, що ви прийшли, дорогий Вотсоне, - вітаючись, мовив він.
- Боюся, що я невчасно. Адже ви зайняті.
- Справді, я зайнятий. І навіть дуже.
- То, може, я почекаю в сусідній кімнаті?
- Ні, ні… Містере Вілсоне, - звернувся він до товстуна, - цей джентльмен не раз надавав мені дружню допомогу в багатьох моїх найбільш вдалих розслідуваннях. Не сумніваюся, що він буде вельми корисний і у вашій справі..
Товстун підвівся зі свого стільця і, вітаючись, кивнув у мій бік головою; при цьому його маленькі, заплилі жиром очиці з цікавістю поглянули на мене.
- Сідайте сюди, на канапу, - запросив Холмс, а сам опустився в крісло і, як завжди, коли про щось роздумував, склав кінчики пальців обох рук разом. - Я знаю, дорогий Вотсоне, що ви поділяєте мою любов до всього незвичайного, до всього, що порушує буденність