Калькульція

1 ПОНЯТТЯ КАЛЬКУЛЯЦІЇ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ, ПОСЛУГ)


  Калькуляція — це спосіб обчислення собівартості всього обсягу, а також одиниці виготовленої продукції.
      Калькуляція являє собою розрахунок у грошовому вимірнику результату будь-якого господарського процесу — заготівлі матеріальних ресурсів, виробництва продукції в основному та допоміжних цехах, реалізації продукції або матеріальних цінностей, визначення втрат від браку тощо. Проте основним призначенням калькуляції є отримання інформації про собівартість для організації та управління процесом виробництва і контролю за рівнем витрат. Собівартість є базою для визначення ціни виробленої продукції, виконаних робіт та наданих послуг. Процес визначення собівартості активу називається калькулюванням. Під час калькулювання вимірюються витрати на виробництво, кількість випущеної продукції та собівартість одиниці виробу, визначається економічна ефективність виробництва.
  У процесі калькулювання розв'язують два основні завдання обліку:
  - на основі витрат на виробництво конкретного виду продукції визначити конкурентноспроможну продажну ціну;
  - дані про собівартість продукції використовуються для прогнозування і управління виробництвом та витратами.
  Калькуляцію складають на продукцію основного та допоміжного виробництв щомісячно, за квартал і рік.
  Калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) умовно можна поділити на три етапи. На першому етапі вираховується собівартість всієї випущеної продукції в цілому, на другому — фактична собівартість за кожним видом продукції, на третьому — собівартість одиниці продукції, виконаної роботи або наданої послуги.
  Розрізняють такі види калькуляції:
  а) за часом складання:
  - планові — складають на основі прогресивних норм витрачання засобів виробництва та робочого часу й використовують як вихідні дані при встановленні ціни;
  - кошторисні — стосуються нових видів продукції, робіт та послуг для розрахунку відпускних цін;
  - нормативні — складають на основі існуючих норм використання засобів виробництва та робочого часу;
  - звітні — відображають фактичні витрати за даними бухгалтерського обліку.
      Перші три види калькуляції (їх ще називають попередніми) розробляють до початку виробництва продукції і використовують, складаючи план (кошторис). Звітні калькуляції необхідні для контролю за виконанням планових завдань із собівартості продукції і для виявлення резервів подальшого зниження витрат.
б) за рівнем охоплення витрат або місцем їх здійснення:
  - галузеві — відображають рівень собівартості певного виду продукції у конкретній галузі (наприклад, собівартість електроенергії, транспортних перевезень тощо);
  - повні — відображають витрати на виробництво та збут продукції;
  - виробничі — складають за всіма статтями витрат на виробництво;
  - внутрішньогосподарські — складаються на продукцію окремих цехін основного та допоміжних