Класифікація суспільних благ. Особливості формування попиту і пропозиції на суспільні блага

РЕФЕРАТ
на тему:

Класифікація суспільних благ. Особливості формування попиту і пропозиції на суспільні блага



Київ 2012

              Вступ
Розділ 1. Суспільні блага. Зміст та ознаки
      1.1. Відмінні риси, види та класифікація
      1.2. Специфіка споживання суспільних благ
Розділ 2. Формування попиту та пропозиції на суспільні блага.
Розділ 3. Проблема «безбілетника»
          Висновки
            Список використаної літератури





























      Вступ





      Актуальність теми.
      Суспільні блага – потреби, що виникають у процесі розвитку суспільства в цілому, окремих його членів, соціально-економічних груп населення. Вони випробують на собі вплив виробничих відносин соціально-економічної формації, в умовах якої складаються і розвиваються (національна оборона, освіта, охорона громадського порядку, наукові дослідження, природоохоронні заходи та ін.). Вони поділяються на „чисті” і „недосконалі”.
      Вищим суспільним благом колективного користування та засобом задоволення загальних потреб є сама держава. За словами видатного британського економіста Альфреда Маршалла (1842–1924), впорядковану державу “треба вважати важливим елементом національного багатства”·. Суспільне благо – давнє поняття західної суспільно-гуманістичної думки, розроблене в його сучасному фінансово-економічному аспекті лауреатом Нобелівської премії Полем Самуельсоном. Всі блага мають свою ціну. Проте, через унікальні властивості неконкурентності та невиключеності в сфері виробництва і споживання суспільних благ не діє звичайний ринковий механізм ціноутворення. Тому пропорції виробництва та умови пропозиції суспільних благ визначаються в процесі суспільного (колективного) вибору.
      Ринок неспроможний забезпечити громадян суспільними благами,