Конституція пяти гілок сунь ятсена

КОНСТИТУЦІЯ П’ЯТИ ГІЛОК ВЛАДИ СУНЬ ЯТСЕНА
1917 – 1923 рр. були періодом явної державно-політичної нестабільності в Китаї. Закінчення Першої світової війни сприяло наростанню нового революційно-демократичного руху, лідером якого стала очолювана Сунь Ятсеном партія гоміндан.
Сунь Ятсен став виразником інтересів селянської демократії Китаю першої чверті XX ст. Головні ідеї мислителя полягали у ліквідації монархії і утвердження принципів республіканського ладу, соціальної справедливості, національного суверенітету і боротьби з імперіалізмом. Своє втілення вони отримували в розробленому ним вченні про «три народних принципи». Власне державно-правові погляди він виклав у вченні «про конституцію п’яти гілок влади», що безпосередньо опирається на «три народні принципам» і орієнтується на них.
Розробка проблеми представлена в наукових працях радянських та сучасних російських дослідників (Крюков В. «Сунь Ятсен и «Третья революція»: шаньдунский вариант», Тихвинский С. «Завещание китайского революционера: Сунь Ятсен: жизнь, борьба, эволюция политических взглядов», Лазарець О. «Социально-экономическая программа Сунь Ятсена как составляющая часть плана государственного строительства (1912–1920 гг.)») [2; 3; 4]. Вказані наукові напрацювання яскраво державну та політичну діяльність Сунь Ятсена, а також акцентують увагу на її важливих аспектах.

Метою дослідження є висвітлення державно-політичних поглядів Сунь Ятсена, які втілилися в розроблену ним «Конституцію п’яти гілок влади».
До початку 20х рр. XX ст . Китай не являв єдиного політичного цілого. Влада центрального уряду Китаю поширювалася лише на північні і центральні провінції. Південні провінції підпорядковувалися Кантонському уряду на чолі з Сунь Ятсеном і визнавали в якості діючої Тимчасову Конституцію 1912 р. Під тиском мілітаристів уряд 10 листопада 1923 року