К.Р. писхологія

27. Біографія і психологічна спадщина Ібн Сіни.
Абу Алі Ібн-Сіна (Авіценна)
(Бл. 980-1037)
«...час і матерія передують усьому тому, існування чого має начало...»

      Майбутній філософ народився в містечку Афшана (недалеко від Бухари). Батько Ібн-Сіни служив у Бухарі чиновником фінансового відомства. Коли хлопчику було 5 років, сім'я переїхала в Бухару, яка на той час була своєрідним центром науки, культури і освіти всього східного світу. Отримавши пристойну освіту і опанувавши професію лікаря, він працював у Хорезмі, Хорасані, Джурджані, Реї, Хамадані та Ісфагані. Падіння держави Саманідів, всевладдя султана Махмуда і фанатичного мусульманського духовенства змусили Ібн-Сіну переїхати до столиці Хорезму Гургандж, де він жив при дворі хорезмшаха. Пізніше філософ переїздить до Ірану, де займає посади лікаря та візиря при різних правителях.
      Розповідають, що вже в 10 років Авіценна майже напам'ять знав Коран, добре оволодів граматикою і стилістикою арабської мови. Пізніше він досконало вивчив логіку і математику, фізику і філософію, медицину та інші провідні на той час науки. У 17-річному віці майбутній філософ вилікував від тяжкої недуги еміра Бухари, за що отримав право користуватися книгами придворної бібліотеки Саманідів. Це одна з найбагатших книжкових скарбниць близькосхідних країн, що загинула в полум'ї під час навали тюрків. Саме з цієї бібліотеки — нею Авіценна користувався близько трьох років — виходять коріння глибинної освіченості філософа, широта його поглядів, енциклопедизм і гуманістична спрямованість світогляду.
      Авіценна — «князь вчених», як його називали сучасники, коментував і поглиблював філософське вчення Арістотеля, розробляв проблеми гносеології та логіки, розмірковував над питанням про взаємини Бога та світу, душі та тіла, справедливості та моралі.