Люко Дашвар

Книга. Слово, яке несе в собі багато цікавого та незвичного.В народі говорять : «Книга – дзеркало життя». Адже, і справді книгу читати – усе знати. Книга подібна воді – дорогу проб’є всюди.
Ще з дитинства я зрозуміла, що читання – це найкраще навчання, бо скільки б я не крокувала стежками життя моїм супутником є книга. Вступивши до   університету, я почала приділяти більшу увагу підручникам математичного спрямування, але коли у нас ввели предмет «Історія української літератури», то мені довелось з скарбницею українських письменників. До цього я вже знайомилась з творами зарубіжних письменників, які приваблювали мене своїми романтичними історіями. Я довго вагалась перед вибором письменника, переглядаючи велику кількість творів. І тоді мені до рук   потрапила   книга з незвичною назвою. Це знаменита книга Люко Дашвар «РАЙ.Центр»
Спочатку невеличка біографія про письменницю. Вона народилась 2 травня, у Херсоні.   Ірина Миколаївна Чернова—письменниця, сценарист, журналіст. Лауреат літературної премії Коронація слова: у 2007 році роман «Село не люди» здобув ІІ премію, у 2008 за «Молоко з кров'ю» (або «Примха») стала дипломантом конкурсу, а 2009-го її роман «Рай. Центр» отримав диплом «Вибір видавців».
Тепер перейду до самого сюжету книги та мого враження від неї. У ній головними героями є четверо студентів, двоє добрих померлих душ, та українська політика. Як на мене, у книзі піднімається велика проблема нинішнього суспільства, тобто боротьба за владу.
Взагалі   у книзі також розповідається і про кохання студентів.