Моніторинг та оцінка виконання програм розвитку сільської місцевості

В   С   Т   У   П

Неформальні оцінки щодо різних питань щоденного життя здійснюються кожним з нас постійно. Оцінка може бути попередньою (наприклад чи варто займатись тією чи іншою справою) або підсумкова, тобто така, яка передбачає оцінювання того, що уже відбулось. Завжди існує вибір і щоб його зробити через Відповідне рішення та дію перед цим потрібно оцінити ситуацію. Це загальний закон нашого життя та діяльності. І ми постійно цим займаємось, свідомо чи не свідомо, в письмовій чи в усній формі.

    Таким же шляхом, тобто з використанням оцінки перед прийняттям певного рішення працюють спеціалісти дорадчої служби. В даному випадку використовується термін "оцінка" замість здавалося б доречного в даному випадку терміну "аналіз". Це пояснюється тим, що між даними двома поняттями існує невелика різниця, на яку звичайно не звертають уваги, але в нашому випадку вона має певне значення. Оцінка є більш загальним поняттям, порівняно з аналізові і процес аналізу є складовою процесу оцінки. Так аналіз базується переважно на цифрових показниках, результати його проведення підсумовують фактичні процеси і зовсім не обов'язково приймаються до уваги для прийняття певних рішень на майбутнє. Також аналіз часто є формальним процесом, складовою частиною адміністративної та управлінської діяльності.

    На відміну від аналізу, оцінка базується переважно на інформації нецифрового формату, саме така інформація характеризує результати процесу неформальної освіти та діяльність дорадчої служби в цілому. Так, наприклад, оцінка факту проведення курсів через кількість занять або слухачів аж ніяк не дозволяє оцінити ефективність даної роботи. Наприклад, 25 слухачів прослухали певний курс, - це не результат роботи. Результатом роботи є зміна поглядів слухачів та практичне адаптування ними нових ідей та методів. І тому в процесі оцінки кількісні показники мають вторинне значення, оскільки пріоритетом роботи дорадчої служби є якісні зміни в суспільстві,