Облік резервного капіталу

ВСТУП
Резервний капітал є важливою складовою власного капіталу будь-якого суб’єкта господарювання, адже його розмір у взаємозв’язку з іншими фінансово-економічними показниками вказує на ефективність управління підприємством.
Резервний капітал – це сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства і засновницьких документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства. Він створюється з метою усунення можливих в майбутньому тимчасових фінансових труднощів і забезпечення нормальної роботи підприємства.
Величина резервного капіталу визначається статутними документами як максимальна величина від розміру статутного капіталу.
Згідно чинного законодавства для акціонерних товариств резервний капітал повинен становити не менше 25% величини статутного капіталу. Він створюється за рахунок щорічних відрахувань від прибутку не менше 5% чистого прибутку.
Кошти резервного капіталу знаходяться у повному розпорядженні підприємства і можуть бути використані ним для покриття можливих збитків, непередбачених витрат, сплату боргів підприємства при його ліквідації, виплату гарантованих дивідендів за привілейованими акціями (у випадку недостатності прибутку) та інші заходи, передбачені статутними документами.
Вагомий внесок у дослідження та розвиток методики обліку власного капіталу і його складових зробили такі вітчизняні вчені, як М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинець, Б.І. Валуєв, С.Ф. Голов, В.П. Завгородній, В.М. Костюченко, М.В. Кужельний, В.К. Орлова, В.М. Пархоменко, М.С. Пушкар, В.В. Сопко та інші.
Основною метою статті є вивчення, аналіз і узагальнення основоположних принципів та формування рекомендацій з вдосконалення обліку резервного капіталу в сучасних умовах господарювання, а також розкриття його значення й сутності з правової, економічної, облікової, управлінської позицій.
Облік резервного капіталу
Резервний капітал – це сума резервів, створених, відповідно до чинного законодавства або установчих документів,