Об’єктивний процес зменшення корисності основних засобів виробництва: сутність і проблеми процедури

Янковська А. С.,
студ. гр. 31, ОЕФ,
Одеський національний економічний університет.
Науковий керівник – Сиротенко Н. А.,
к.е.н., доцент кафедри бухгалтерського обліку та аудиту

ОБ’ЄКТИВНИЙ ПРОЦЕС ЗМЕНШЕННЯ КОРИСНОСТІ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ВИРОБНИЦТВА: СУТНІСТЬ І ПРОБЛЕМИ ПРОЦЕДУРИ

    Процедура зменшення корисності активів завжди викликала велику кількість сумнівів та суперечок серед науковців, бухгалтерів, аудиторів та оцінщиків. Її сміливо можна назвати однією з найбільш складних.
    П(с)БО 28 «Зменшення корисності активів» присвячений феномену обліку як зменшення корисності. В літературі можна побачити більш коректну, на думку великої кількості науковців назву цього явища – знецінення.
    Слід зазначити, що український стандарт був створений на основі МСБО 36 «Зменшення корисності активів». Але на відміну від міжнародного стандарту, український набагато менший. Для порівняння, П(с)БО 28 «Зменшення корисності активів» включає в себе 30 пунктів та 2 приклади у додатках, в той час як МСБО 36 «Зменшення корисності активів» містить 141 параграф. Крім того, у супроводжуючому документі «Основа для висновків» є 233 параграфи, а 9 додаткових прикладів відображені у 89 параграфах.
    Враховуючи стислість П(с)БО 28 «Зменшення корисності активів», при вирішенні проблем, виникаючих при його використанні, головні бухгалтери вимушені звертатися до його попередника – МСБО 36 «Зменшення корисності активів». Але і в цьому разі вони можуть не знайти відповіді на свої питання. Не просто так провідні аналітики називають цей стандарт одним з найскладніших та найсуперечливіших. «Маса фінансових показників, які розраховуються відповідно до нього, вимагають винесення суб’єктивних оцінок та професіонального судження. А це завжди було причиною