Огляд творчості Шумана

Огляд творчості Шумана
Шуман — один з яскравих представників романтичного мистецтва 19 століття. Багато в чому споріднене поезії Г. Гейне, творчість Шумана кидала виклик духовній убогості Німеччини 1820-х — 40-х рр., звала в світ високої людяності. Спадкоємець Ф. Шуберта і К. М. Вебера, Шуман розвивав демократичні і реалістичні тенденції німецького і австрійського музичного романтизму. Його твори тісно пов'язані з традиціями німецької музичної класики. При цьому Шуман увійшов до історії музики як один з найсміливіших новаторів. Розширюючи межі і засоби музичної мови, він прагнув з повнотою і точністю передати, з одного боку, процеси духовного життя, з іншої — життя «зовні» — зв'язки і контрасти явищ, створюючи «драматургію» життя. Звідси, зокрема, його прагнення тісне зближувати музику з літературою, поезією.

Фортепіанна творчість Шумана
Шуман розпочинав свій творчій шлях в музиці перш за все як піаніст, 10 перших років композиторської діяльності (1829 – 1839 рр.) були присвячені фортепіанним творам
Шуман належить до другого покоління музикантів-романтиків, тому спирається на досвід своїх попередників і створює новий романтичний фортепіанний стиль.
Основна творча тема Шумана – життя людської душі, її переживання, складній і суперечливий внутрішній світ людини, що гостро сприймає всі протиріччя свого часу.
Шуман створює невеликі