Особливості покарання осіб, які мають психічні відхилення

Зміст

Вступ
Розділ 1. Поняття, значення та критерії неосудності………..…………………5
Розділ 2. Види психічних відхилень в теорії кримінального права………….12
Розділ 3. Загальна характеристика та мета застосування примусових заходів медичного характеру
3.1 Види примусових заходів медичного характеру…………………………..23
3.2 Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру…………………………………………………………….29
3.3 Примусове лікування………………………………………………………..33
Висновки
Список використаної літератури


















ВСТУП

      Актуальність теми дослідження. У частині 2 ст.19 Кримінального кодексу України дається законодавче визначення поняття неосудності,з нього випливає,що неосудною особою вважається та,яка під час вчинення суспільно   небезпечного діяння,передбаченого ККУ, «не могла усвідомлювати свої дії(бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання,тимчасового розладу психічної діяльності,недоумства або іншого хворобливого стану психіки».
        14 розділ Загальної частини ККУ повністю присвяченний проблемі примусових заходів медичного характеру та примусового лікуванння.
        Хоч в основі як першого,так і другого інституту лежить примусове лікування особи,яка вчинила суспільно небезпечне діяння,підстави,правові наслідки їх застосування,а також коло осіб,до яких воно застосовується різняться.
          Примусові заходи медичного характеру – це надання амбулаторної психіатричної допомоги,поміщення особи,яка вчинила суспільно небезпечне діяння,що підпадає під ознаки діяння,передбаченого Особливою частиною ККУ,в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов’язкового лікування,а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.Але ці заходи не можна прирівнювати до кримінальних покарань.
      Психіатрична допомога являє собою систему заходів спрямованих