Послання "І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм..." - заповіт Т. Шевченка нащадкам

Послання "І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм..." -заповіт Т. Шевченка нащадкам
     
      I. Викривальний характер поезії Т. Шевченка. (Послання адресоване різним суспільним групам. Поет прагне висміяти, засудити жорстоке ставлення до кріпаків і вплинути на певні кола ліберального дворянства. Шевченко пише про фальшиву любов до України панів.)
      II. Пророцтво поета.
      1. Упевненість у силі народу. (Поет бачив обурення селян, відчував, що протест проти гноблення наростає. Він висловив упевненість у тому, що гнів народу незабаром приведе до повстання й розправи з поневолювачами.)
      2. Віра в перемогу й торжество справедливості. (Шевченко вірив, що селянська революція покарає панство, і суд настане для них, адже:
     
      Розкуються незабаром
      Заковані люди...)
     
      3. Звернення до передової інтелігенції. (Поет бачив, що й серед дворян були люди, які виступали проти царату, за звільнення селян. Шевченко звертається до них із закликом нести культуру народові, допомагати йому. Він закликає подивитися на свою країну й полюбити щирим серцем "велику руїну". Боротьбу проти соціального й національного гніту поет бачив у братанні інтелігенції з народом. Саме інтелігенція