Правила вчинення нотаріальних дій

Вступ
Нотаріат це галузь правової науки, яка сьогодні набирає надзвичайно швидких обертів розвитку завдяки підвищенню рівня цивільних взаємозв’язків населення та соціальної потреби в відносинах правового характеру. Формуються ці відносини на основі взаємозв’язків публічного та приватного характеру, які потребують засвідчення певного факту або надання об’єкту відносин ознаки правомірності. Нотаріат сьогодні та в майбутньому беззаперечно покликаний забезпечувати охорону прав та інтересів громадян, вільного обігу та застосування правових знань, а також можливості вчинення відносин юридичного характеру для кожного, завдячи чому він стає важливим напрямком здійснення державної діяльності. Основним поняттям, яке формує значення нотаріату та його структуру є вчинення дій правового характеру, наслідком якого є засвідчення юридичного факту. Тому діяльність нотаріусів, які державних, так і приватних має ознаку підвищеної відповідальності та потребує відповідної уваги та знань щодо встановлених дій. Якщо співставити нотаріальну діяльність з іншими правовими науками, то вона займає свою окрему нішу, яка тісно пов’язана з діяльністю прокуратури, суду, адвокатів, оскільки кожна процедура, яку вчиняє нотаріус, має у своїй структурі положення, які на практиці застосовуються і в цих науках. Відповідно особливий статус нотаріуса та склад його повноважень дозволяє поставити його в один ряд з іншими службовцями феміди, хоча в деяких аспектах він має і більш важливе становище, що неодноразово засвідчувалось у законопроект щодо статусу нотаріату. Щодо аспекту законодавства, то сьогодні нотаріат досить чітко сформований, хоча розвиток європейських інститутів вимагає додаткового визначення окремих положень цієї галузі, а швидкі зміни внутрішнього законодавства зумовлюють розбіжності та відсутність вирішення ситуацій у деяких питаннях нотаріальних правовідносин.

  1. Поняття нотаріальної