Правознаавство

§ 2. Регулювання відносин подружжя



Відповідно до внутрішнього права різних країн регламентація відносин подружжя відрізняється своєю різноманітністю.

Загальновизнано, що шлюб породжує шлюбні права і обов’язки в особистій і майновій сферах. Частіше за все до особистої сфери відносяться право на материнство і батьківство, право на повагу до своєї індивідуальності, право на фізичний і духовний розвиток, обов’язок вести спільне подружнє життя, право одного з подружжя на прийняття рішень, вибір прізвища кожним із подружжя, взаємне вирішення питань сімейного життя, повагу на особисте життя, право на взаємну підтримку, повноваження одного з подружжя представляти іншого тощо.

До недавнього часу сімейне право багатьох країн виходило з принципу верховенства чоловіка у сім’ї, що впливало на обов’язки жінки слідувати за чоловіком, займатися професійною діяльністю за згодою чоловіка, підкорятися рішенням чоловіка у питаннях сімейного життя і т.д. Однак проведені у ХХ ст. реформи сімейного права у європейських країнах затвердили позицію рівності чоловіка і жінки, що вплинуло на можливість сумісного керівництва сімейним життям, визначення місця проживання подружжя за погодженням обох сторін, можливості вільного вибору прізвища кожного з подружжя за їх власним розсудом, вільного вибору професії і професійної діяльності жінки тощо. Навіть у традиційно-релігійних системах індуського права статус жінки у шлюбних відносинах значно покращився. Так, жінка отримала право власності на рухоме і нерухоме майно, право вимоги коштів утримання. Хоча деякі архаїчні норми щодо превалювання статусу чоловіка в сімейних відносинах тут все ще зберігаються. Наприклад, чоловік має більші повноваження у сім’ї, вагомішу батьківську владу; він може вимагати від жінки слідувати за ним і проживати у його домі навіть