Предмет, Методологія і Завдання Вивчення Економічного Аналізу

План
1.Вступ……………………………………………………………………….3

2.Історичні умови виникнення маржиналізму та його методологія……..5

3.Засновник« американської школи» маржиналізма Дж.Б. Кларк…….....6
4.«Закон граничної продуктивності» Дж.Б. Кларка……………………..11

5.Висновок………………………………………………………………….15

6.Список літератури………………………………………………………..17

      Вступ
      Маржиналізм (фр. marginale — додатковий) — напрям економічної теорії кінця ХІХ ст., який широко використовується в аналізі економічних процесів і законів граничної величини.
      Найважливіші елементи маржинализму як напрямку фінансової науки:
    • використання граничних величин;
    • суб'єктивізм;
    • гедонізм господарюючих суб'єктів;
    • статичність;
    • ліквідація пріоритету сфери виробництва, характерного для економічного аналізу класиків;
    • сприйняття ринкової економіки як рівноважної системи.
      Починаючи вивчення цього питання, необхідно передовсім з'ясувати для себе, що поява маржиналізму (marginal — граничний) була об'єктивно зумовлена глибокими якісними змінами на мікро- та макрорівнях, які сталися в останній третині XIX ст. в суспільно-економічному житті розвинутих країн Заходу, а саме: все більшою монополізацією економіки, формуванням складніших форм господарювання та взаємовідносин між виробником і споживачем, інтенсивним процесом інтернаціоналізації ринків та ін. Значною мірою його поява стала наслідком величезного прогресу науки, особливо її природничих і гуманітарних галузей. Засновниками маржиналізму вважаються австрієць К. Менгер (1840—1921), англієць В. С. Джевонс (1835—1882) і француз Л. Вальрас (1834—1910).
      Далі слід усвідомити, що основна ідея маржиналізму — це дослідження граничних економічних величин як взаємозв'язаних явищ економічної системи на рівні фірми, галузі (мікроекономіка) та національної економіки (макроекономіка).
      Маржиналізм не був абсолютно однорідною течією, він складався