Принципи митного права україни

На сучасному етапі розвитку правової системи України підвищується роль митного права як однієї з найбільш динамічних та потребуючих змін галузі законодавства, яка істотно впливає на створення нових правовідносин, що є передумовою становлення України як повноцінного учасника міжнародної торгівлі. Митне законодавство знаходиться на стадії постійних змін, які поступово вносяться як на законодавчому рівні, так і керівництвом нашої держави. У даному аспекті необхідно звернути увагу на прийнятий у листопаді 2011 року Верховною Радою України Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» набуття чинності яким відкладено до 1 січня 2013 року [2]. Необхідність детального дослідження суспільних відносин щодо здійснення митної справи в період реформування зумовлює актуальність цієї статті.
              Основною ж ідеєю   є дослідження принципів здійснення митної справи із врахуванням норм діючого   законодавства.
В діючому МК України (ст. 4) передбачені принципи митного регулювання,
які відтворені, з деякими змінами та доповненнями, в оновленому МК
України (ст. 8), але застосовується вже поняття «принципи митної справи»,
яке,на мій погляд, більш точно характеризує цю сферу суспільних відносин.
Це обумовлено: по-перше, тим, що поняття «митне регулювання», яке міститься в ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є дуже вузьким, тобто не охоплює весь спектр діяльності митних органів; по-друге, пройшов значний час з моменту прийняття зазначеного закону,а політика України вже зазнала суттєвих змін у бік гармонізації та спрощення митних процедур відповідно до міжнародних правил, норм, стандартів.
              Під «принципами митної справи» необхідно розуміти основоположні засади,вихідні начала, які