Промисловий шпіонаж

ПОНЯТТЯ ПРОМИСЛОВОГО ШПИГУНСТВА
Надзвичайно ефективним засобом у конкурентній боротьбі є постійне стеження за конкурентами, їх новітніми винаходами, дослідно-конструкторськими розробками, застосовуваними технологіями. Для суб'єктів ринку, що знаходяться в конкурентному середовищі, завжди важливо мати відомості про своїх суперників, про їх плани, наміри, про особисте життя конкурентів, про їхні зв'язки і контакти.
З іншого боку, кожен учасник конкуренції прагне зберегти найбільш важливі відомості таємно від своїх візаві, що обмежує набір способів легального отримання інформації. У той же час важливість комерційної інформації для господарської діяльності усвідомлювалася у всі часи і у всіх народів, що й зумовило виникнення цілої галузі нелегального збору інформації методами нечесної конкуренції – промислового шпигунства.
Власне термін «шпигунство» походить від німецького дієслова «spähen» - стежити, вистежувати, а прикметник «промисловий» має уточнююче значення, яке вказує на область економічних інтересів [4].
Промислове шпигунство використовується як на міждержавному рівні, так і в конкурентній боротьбі приватних осіб і підприємств.
З метою підтримання національної безпеки практично кожна держава має спеціальну розвідувальну службу, яка здійснює збір інформації по економічним, військовим і політичним питанням, а також намагається нейтралізувати дії розвідувальних служб іноземних держав засобами контррозвідки.
Структурна схема промислового шпіонажу на рівні держави та приватних підприємств виглядає наступним чином:
Державна розвідка
 Економічна розвідка і контррозвідка (аналіз стану економіки країн і регіонів шляхом збору відкритої і конфіденційної інформації);
 Військова і політична розвідка (збір інформації про обороноздатність і воєнні об’єкти, плани тих чи інших держав).
Приватні детективні агентства:
 Збір і аналіз інформації про