Публіцистика симона петлюри

З М І С Т

ВСТУП ………….………………………………………….……………. стор. 3
РОЗДІЛ І. Історичні умови публіцистичної творчості Симона
Петлюри…………………………………………………………………...стор. 4
1.1.Громадська діяльність та робота журналістом до 1916 року……....стор. 5
1.2. Діяльність Петлюри як одного з творців Української незалежної
держави починаючи з 1916 року………………………………………....стор. 6
Висновки до розділу І ………………………………………………........стор. 21

РОЗДІЛ ІІ. Проблематика публіцистики Петлюри……………………. стор. 22
1.1. «Агонія царату» - погляд у майбутнє………..………………….…. стор. 22
1.2. Актуальність звернень Петлюри до народу в сучасних реаліях…..стор. 24
Висновки до розділу ІІ ……………………………………………….......стор. 25

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………… стор. 26
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..............……………………......стор. 27












Вступ
Загадкова з одного боку та начебто зрозуміла з іншого постать Симона Петлюри і досі викликає багато запитань. Кожна ідеологічна система по-своєму трактувала діяльність відомого революціонера: радянська влада інакше його як «ворогом народу» та «контрреволюціонером» не називала: «Симон Васильович Петлюра (1879 - 1926) – один із верховодів української буржуазно-націоналістичної контрреволюції і лідерів Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП). В 1917 був одним із керівників контрреволюційної Центральної ради, генеральним секретарем (міністром) у військових справах. У листопаді 1918 – у числі організаторів, а з лютого 1919 – голова контрреволюційного буржуазно-націоналістичного «уряду» України – Директорії. Підписав ганебну Варшавську угоду 1920 року. Влітку 1920 втік за кордон, де продовжував антирадянську діяльність».[] Внаслідок такої оцінки з боку радянської ідеологічної системи дослідження його публіцистики було неможливим. Капіталістична Європа по сьогоднішній день вважає Симона