Рецензія на роботу Конрада Лоренца «Агресія, так зване зло»

 

Рецензія на роботу Конрада Лоренца «Агресія, так зване зло» 
     Знаменита книга етолога К. Лоренца називається "Агресія, так зване зло". Вже,  виходячи з назви, стає ясно, що автор не вважає агресію чимось жахливим і  неприродним. Ця книга написана не зовсім про те, про що я очікувала. Я думала буде  розглянуто агресію людини з глибини, як вона впливає на людство загалом і які її  наслідки. Отже, коли  я почала читати цю книгу, мені спочатку важко було уявити, як  її прикласти до людського життя (бо вона швидше стосується поведінки тварин). Але  певний зв’язок інтуїтивно відчувався. Потім я вже зрозуміла, що тут діяв інший закон :  «Людина – це тварина наділена розумом». І вельми, треба сказати, поблажлива  тварина. У своїй книзі автор розробляє блискучу теорію, яка дозволяє зрозуміти, чому  інколи ми стаємо такими жорстокими.        За абсолютно зрозумілих причин поведінка тварин викликає набагато менший  суспільний інтерес, ніж поведінка людини, а тому вивчення поведінки тварин довгий  час було долею любителів. Тим не менш, поява в 30­х роках 20­го століття  основоположних статей Конрада Лоренца, з яких власне і веде початок етологія,  викликало в науковому світі маленьку бурю. Лоренц вперше, і вельми переконливо  показав на прикладі птахів, що висока складність поведінки, наявність проблисків  абстрактного мислення і хороші здібності до навчання зовсім не замінюють  інстинктивних поведінкових мотивацій, а діють з ними разом, іноді суперечачи, іноді  доповнюючи і модифікуючи їх. Його ж спостереження за життям сірих гус просто  потрясли схожістю деяких моментів їхньої поведінки з людськими. Неминуче знову  постало питання про застосовність висновків етології до людині, на які сам Лоренц і  його послідовники відповідали безумовно позитивно.  Запропоновані Лоренцом