Ринок банківських металів в Україні

ВСТУП
          Ринок банківських металів в Україні – це найбільш молодий сегмент національного валютного ринку й відповідно фінансового ринку. Він почав свою діяльність як організований ринок в 1998 г. з відповідної постанови НБУ «Положення про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України», що встановила правила діяльності банків з банківськими металами.
          У світі банки працюють переважно з безготівковими металами, тому що це не має потреби в зайвих видатках на перевезення й зберігання металу. Але український ринок банківських металів має переважно наявний характер. Значна частина українського ринку банківських металів, як і в усьому світі, традиційно належить золоту.
          Розвиток ринку золота й збільшення видів і обсягів операцій із золотом можуть сприяти збільшенню прибутків банків, поліпшенню показників їхньої діяльності й тим самим підвищенню конкурентоспроможності банківської системи України.

  1. ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА РИНКУ БАНКІВСЬКИХ МЕТАЛІВ
На макрорівні ринок банківських металів (далі – РБМ) виконує функцію накопичення дорогоцінного металу в державному резерві, дає змогу проводити операції на світовому РБМ. На мезорівні - функцію видобутку, афінажу та доставлення банківського металу до кінцевого споживача, а саме: ювелірної промисловості, автомобілебудування, авіакосмічного машинобудування, приладобудування, медицини тощо. На мікрорівні РБМ дозволяє тримати заощадження населення у металах і монетах, здійснювати інвестиції в банківські метали.
Держава виконує на РБМ функції регулювання, організації та контролю.
Підприємства та організації можуть виступати як продавцями, так і покупцями банківських металів на ринку. Якщо це афінажні компанії, то вони здійснюють очищення видобутого металу і доведення його до найвищих проб стандартної якості.
Національний банк України на РБМ здійснює такі функції:
  * видає банкам письмовий дозвіл