Розмежування групового порушення громадського порядку та хуліганства, вчиненого групою осіб

РОЗМЕЖУВАННЯ ГРУПОВОГО ПОРУШЕННЯ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА ХУЛІГАНСТВА, ВЧИНЕНОГО ГРУПОЮ ОСІБ

----------------------------------
студентка 3-го курсу   ННІПП       НАВС
Науковий керівник:
кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінально-правових дисциплін ---------------------

На сучасному етапі розвитку суспільства майже буденними стали злочини проти громадського порядку, а особливо хуліганство, що за даними Верховного Суду України, є одним із найпоширеніших правопорушень у цій сфері [1]. Відтак питання кваліфікації хуліганства набувають все більшої актуальності, у тому числі розмежування хуліганства, вчиненого групою осіб (ч. 2 ст. 296               КК України) та групового порушення громадського порядку (ст. 293 КК України). Крім того, це питання видається важливим з огляду на суттєву різницю у суворості закріплених у законі санкцій зазначених статей.
Отже, розмежувати вказані злочини можна за допомогою таких основних критеріїв, як: види дій, що визначають об’єктивну сторону цих складів злочину; зміст понять “грубе порушення громадського порядку”, “суттєве порушення роботи транспорту, підприємств, установ”, “хуліганство”, “особлива зухвалість” та “винятковий цинізм”; момент закінчення злочинів, а також характеристики їх суб’єктивних ознак [2].
При цьому В.В. Кузнецов звертає увагу на тотожність об’єктивних сторін групового порушення громадського поряду та хуліганства, оскільки вони мають однаковий родовий та основний безпосередній об’єкт – громадський порядок [5]. На нашу думку, дане твердження не є точним, адже за такою ознакою в КК України об’єднана