Рубання

ЗМІСТ
ВСТУП 4
  1. ПРИЗНАЧЕННЯ СЛЮСАРНОГО РУБАННЯ 5
  2. ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ РУБАННЯ         11
  3. СПОСОБИ РУБАННЯ         16
  4. МЕХАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ РУБАННЯ         23
  5. ДОГЛЯД ЗА ПНЕВМАТИЧНИМ ІНСТРУМЕНТОМ         26
  6. БРАК ПРИ РУБАННІ І ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ         28
ВИСНОВКИ         30      
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ         31      

ВСТУП
Рубанням називається операція обробки металу зубилом, крейцмейселем або канавочником за допомогою молотка.
Різальним інструментом для рубання є зубило, крейцмейсель, канавочник, а ударним’—молоток. Точність обробки, яка досягається під час рубання, становить 0,4—0,7 мм.
У сучасному машинобудуванні до процесу рубання металу вдаються лише у тих випадках коли заготовки з тих або інших причин не вдається обробити на верстатах. Рубанням виконуються такі операцій видалення зайвих шарів металу з поверхні заготовок (обрубування литва, зварних швів, прорубування кромок у стик під зварювання і ін.), видалення твердої кірки; обрубування кромок і зайвого металу на кованих і литих заготовках; розрубування на частини листового матеріалу; вирубування отворів у листовому матеріалі, прорубування мастильних канавок і ін.
Технологія рубання металу залежить від роду роботи. Рубання провадиться в лещатах, на плиті або на ковадлі. Заготовки і виливки дрібних розмірів під час рубання закріплюються в стулових лещатах. Обрубування дефектів зварних швів і приливків у крупних деталях здійснюється на місці.
Рубання металу ручним зубилом — дуже трудомістка і важка операція. Тому необхідно прагнути максимально її механізувати.

  1. ПРИЗНАЧЕННЯ СЛЮСАРНОГО РУБАННЯ
У сучасному машинобудуванні до процесу рубання металу вдаються лише у тих випадках коли заготовки з