Самостійна на тему "Смерть автора"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ КИЇВСКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Самостійна робота на тему
Автор і герой – живі і мертві

студентки Млі-01-11 групи
факультету романської філології
відділення іспанської мови
Роїк Олесі
Викладач: Юрчук Ю. Ю.

Київ - 2014

Туман - це очевидна метафора сну, натяк на сумнів у автентичності. Життя схоже на туман, у ньому все змішане: вигадка з дійсністю, правда з обманом.  Так і письмо постійно породжує смисл, але він одразу ж розсіюється, відбувається систематичне вивільнення смислу. Сутність письма полягає в тому, що текст складається з різноманіття різних видів письма, що походять з відмінних культур та вступають один з одним у відношення діалогу, пародій та суперечок і ця багатоманітність фокусується в одній певній точці, якою є читач, а не автор, як вважалося раніше. Той, хто викладає на папері свої думки, фантазії та почуття, насправді поглинає, вбиває їх. Думка, виражена на папері, стає мертвою та більше не належить автору. Життя присутнє тільки у вічному   теперішньому, у миттєвості, що тікає в минуле. Тому література – це не більше ніж смерть. І той, хто читає твір, може прожити и оживити його.
Справжнім автором тексту є його читач, включаючи самого автора, котрий може перечитувати свої вже написані твори. У своїй праці «Смерть автора» Р. Барт наголошує , що: « Читач – це той простір, де закарбовуються всі до єдиної цитати, з яких складається текст; текст набуває єдності не за своїм походженням,