Світові золотовалютні резерви

Структура офіційних золотовалютних резервів – це сукупність підібраних у певній пропорції валютних активів, використання яких дає змогу центральному банку забезпечувати регулятивний вплив на валютні відносини й організацію зовнішньоекономічної діяльності в країні.
    Резервна валюта (reserve currency) – це валюта країни, в якій центральні банки інших країн формують і зберігають свої офіційні золотовалютні резерви.
      Сьогодні основними валютами, що виконують роль резервних, виступають:
•   долар США;
•   євро;
•   японська єна;
•   англійський фунт стерлінгів;
•   швейцарський франк.
      Долар США є головною резервною валютою впродовж усього післявоєнного періоду (протягом 1945-1980-х рр.). Лише після створення у 1979 р. країнами ЄЕС Європейської валютної системи   із механізмом спільного плавання європейських валют на міжнародному валютному ринку з’являється друга ключова валюта – німецька марка.   Однак її частка у міжнародних операціях не перевищувала 30% . Запровадження євро суттєво не змінило розстановку сил між ключовими валютами.   Згідно з дослідженнями Банку міжнародних розрахунків, що проводиться раз на три роки і присвячені використанню валют в операціях на світових валютних ринках, частка долара США у валютообмінних операціях за останні десятиліття практично не змінилась і становила близько 85-90%.
    Важливим фактором, що визначає роль долара США як провідної резервної валюти, є й те, що саме у доларах здійснюється основна частка розрахунків за енергоносії і передусім за нафтопродукти. Зростання попиту на них, зумовлене тенденціями зростання світової економіки, автоматично означає збільшення попиту на долари, а відтак і зміцнення курсу цієї валюти.