Смисловий простір філософського знання

I. СМИСЛОВИЙ ПРОСТІР ФІЛОСОФСЬКОГО ЗНАННЯ
  1.1. Мудрість і філософія
  1.2. Філософія як світогляд. Історичні форми світогляду
  1.3. Взаємовідношення філософії і науки
  1.4. Функції філософії
  1.5. Особливості філософського освоєння дійсності
  1.6. Призначення філософії
  1.7. Розвиток філософії як філософська проблема
  1.8. Філософський плюралізм
  1.9. Основні типи самовизначення сучасної філософії
  Унікальність буття людини обумовлюється багатством її духовної культури, головне місце у формуванні якої належить філософії. Саме вона концентрує в собі проблеми-питання, знахідки і сумніви, великі прозріння й усталені істини, які завжди мають неминущий сенс і значення. За своїм походженням філософські проблеми, транс формуючись в ідеї, є конкретно-історичними, а за змістом — трансі сторичними, оскільки у всі часи та епохи мають вражаючу властивість бути зрозумілими, необхідними для людини будь-якої країни, етносу, часу. Вічні питання філософії актуалізують буття людини, пробуджують зацікавленість і любов до знання, до світу природи і світу соціального буття. Засвоєння тисячолітньої філософської мудрості в контексті теорій, гіпотез, питань, аргументів, дискусій, пристрастей, сумнівів тощо є кристалізацією грандіозних інтелектуальних зусиль епохи. З них народжуються, формуються і дістають розвиток філософські ідеї. Завдяки їм здійснюється грандіозна «одіссея людського духу», в якій відбувається становлення Особистості.
  Ключові слова
  філософія, логос, світогляд, міфологія, софія, рефлексія, мудрість, методологія, універсалізм, субстанційність, монізм, плюралізм, паранаука, дуалізм
  «Час людського життя — мить;
  його сутність — вічна течія; відчуття непевне;
  будова всього тіла тлінна; душа загадкова;
  слова недостовірні; життя — боротьба і мандри
  по чужині; посмертна слава — забуття.
  Але що може вивести на шлях?
  Ніщо,