Становлення Системи Правової Охорони Результатів Інтелектуальної Власност

Становлення системи правової охорони результатів інтелектуальної власності
         Творчість людини виникла разом з людиною. Людина починає творити, як тільки вона усвідомлює навколишній світ і виділяє себе з середовища, у якому живе.
   Без будь-якого сумніву створене людиною навіть у дуже далекі часи, як особисто нею самою, так і тими, хто її оточував, усвідомлювалося, як її власність. Уже в ті далекі часи власність визнавалася священною і недоторканною. Отже, з цього випливає, що уже в ті далекі часи існували засоби охорони своєї власності, в тому числі і результатів своєї творчості. Відомо, що в Стародавньому Римі і в Греції плагіат та літературна крадіжка досить суворо каралися. А про застосування і охорону товарних знаків відомо ще раніше. Раз існували ці об'єкти, то існувала і їх охорона.
   Дослідження римських джерел засвідчують, що автори творів науки, літератури і мистецтва уже на той час мали певний зиск від своїх творів. Отже, можна припустити, що авторське право уже існувало в епоху звичаєвого права, хоча воно ще не знайшло відповідного відображення у звичаєвих нормах або ж просто нам такі норми невідомі. В ті далекі часи ні в кого не викликало сумніву щодо приналежності створеного людиною — воно визнавалося власністю його творця. І це було справедливо.
   В історії розвитку науки, літератури, мистецтва, техніки тощо щодо їх охорони простежуються чотири етапи, які істотно відрізняються один від одного і які послідовно змінюють один одного. Перший етап — найдавніший — фактично нам невідомий. Його правові засади в історичній літературі не простежуються. Ми можемо лише припускати, — якщо були результати творчості, то були і засоби їх охорони. Цей етап існував приблизно до XII ст.Другий етап становлення правової охорони результатів творчої діяльності