Стратегічне планування в організації

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
Технічний коледж ТНТУ ім. І. Пулюя









Реферат

на тему: “Стратегічне планування в організації”























                                          Виконав:
                                          студент гр. КМ-603
                                          Бурик Юрій Іванович








Тернопіль – 2011
      У 1960-х роках у США та більшості країн Західної Європи почався «бум стратегічного планування», який базувався на домінуванні концепції підприємства як «відкритої системи» на мікрорівні, а також на розвитку прогнозування та індикативного планування на державному рівні. Постала потреба розробляти реальні та надійні плани майбутнього розвитку підприємств з урахуванням ситуації, що склалася, визначати перспективи на основі альтернатив розвитку, орієнтуватися передусім на ринкові та фінансово-економічні перспективи, наприклад на обсяги реалізації та доходу (підприємства та індивіда), прибутків, рентабельності капіталовкладень, ефективності тощо. Підприємство ставало більш залежним від попиту споживачів у визначенні перспектив свого розширення та подальшого існування. Розв'язання цих проблем зумовило перехід від довгострокового до стратегічного планування, яке за своїми основними ознаками було більш гнучким (рис. 1.4). Дж. А. (лайнер визначив чинники, що сприяли розвитку стратегічного планування протягом 1960—1980 років:
      - зростання розмірів підприємств завдяки підвищенню комплексності та диверсифікації діяльності;
      - науково-технічний прогрес;
      - розвиток зв'язків з іншими організаціями;
      - зростання конкуренції на внутрішніх і зовнішніх ринках внаслідок їх заповнення;
      - розвиток методології та інструментарію планування;
      - наявність необхідної оргтехніки та кваліфікованих кадрів;
      - лідирування підприємств, які більше уваги приділяли стратегічному плануванню.
      Багато авторів публікацій з проблем менеджменту наголошували на змінах,