Теоретичні концепції самоменеджменту

Теоретичні концепції самоменеджменту

Самоменеджмент – це послідовне и цілеспрямоване використання ефективних методів, прийомів і технологій самореалізації і саморозвитку свого творчого потенціалу.

Описані в літературі концепції самоменеджменту будуються на визначеній ідеї, навколо якої формується система методик і прийомів роботи над собою для реалізації цієї ідеї.

  1.
У концепції Лотара Зайверта – це ідея економії свого часу.
  2.
У концепції М.Вудкока і Д.Френсіса – ідея подолання власних обмежень.
  3.
У концепції В.А. Андрєєва – ідея саморозвитку творчої особистості.
  4.
У концепції А.Т. Хроленко – підвищення особистої культури ділового життя.
  5.
У концепції Бербеля і Хайнца Швальбе – ідея досягнення особистого ділового успіху.

Розглянемо коротко характеристику зазначених концептуальних підходів.

Відповідно до концепції М.Вудкока і Д.Френсіса, самоменеджмент – це всебічний спосіб перевірки своїх власних можливостей і обмежень і пошуку реальних шляхів розвитку особистісних і ділових якостей.  |

Можливості:

  *
здатність керувати собою;
  *
розумні особисті цінності;
  *
чіткі особисті цілі;
  *
постійне підвищення особистого професійного рівня;
  *
розвиток навичок рішення проблем;
  *
винахідливість і здатність до інновацій;
  *
здатність впливати на оточуючих людей;
  *
знання управлінських підходів;
  *
уміння керувати колективом;
  *
уміння навчати і розвивати підлеглих;
  *
здатність формувати і розвивати ефективні робочі групи.

Обмеження – це фактори, що стримують потенціал і результати роботи окремого менеджера чи групи (організації) у цілому.

Ввідповідно, це такі обмеження:

  *
нездатність керувати собою;
  *
розмиті особисті цінності;
  *
неясні особисті цілі;
  *
зупинений саморозвиток;
  *
недостатність навичок вирішувати проблеми;
  *
відсутність творчого підходу;