Територіальні Та Товарно-Грошові Претензії Кримського Ханства

Бартош Іван Михайлович
      Аспірант
      Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя
      Науковий керівник: д.і.н. проф. Лепявко С.А.
      ТЕРИТОРІАЛЬНІ ТА ТОВАРНО-ГРОШОВІ ПРЕТЕНЗІЇ КРИМСЬКОГО ХАНСТВА ДО ВКЛ   У 1499-1507 РР. У КОНТЕКСТІ ЛИТОВСЬКО-КРИМСЬКОЇ ПОЛІТИКИ
      Початок XVI ст. ознаменувався для ВКЛ кардинальними змінами у геополітичному та територіальному вимірах. Перший набув актуальності після перемоги Менглі-Гірея над військами хана Заволжської орди Ших-Ахмата на берегах Ворскли 10 червня 1502 р., що мало результатом закріплення за Менглі-Гіреєм золотоординської спадщини. З цього моменту саме кримський хан вважався номінальним володарем земель Русі, у тому числі і «литовської». Другий вимір – територіальний, визначався втратою на користь Московського князівства величезних за площею та значенням територій які охоплювали верхів'я Оки і Дніпра з 19 порубіжними містами, у тому числі Черніговом, Гомелем, Новгород-Сіверським і Брянськом, що становило близько третини його території. Це остаточно порушило рівновагу сил у східноєвропейському регіоні, яку так старанно намагалося утримувати Кримське ханство упродовж 80-90-х років XV ст. Посилення Московського князівства за рахунок новоприєднаних територій, а також укладене польсько-литовсько-турецьке