Технології машинобудування

1. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ.


    1. Вступ.


    Завдання керівників та організаторів машинобудівного виробництва полягає в тому, щоб   мережа середніх та малих підприємств, що спеціалізується на виробництві деталей, вузлів, модулів сучасної техніки. Така практика виправдала себе в машинобудуванні розвинених країн Заходу. Ця мережа - необхідна “інфраструктура” сучасного машинобудування. Разом з спеціалізованим виробництвом заготівок, інструментів, оснастки вона повинна складати ядро комплексу галузей загально машинобудівного використання.
    Підвищення виробництва праці досягається розподілом праці та спеціалізацією виробництва, насамперед, на базі функціонального підходу до проектування та виробництва техніки.
    Важливою рисою моделі машинобудування в сучасних умовах повинно бути поєднання високо спеціалізованого виробництва функціональних вузлів та деталей техніки з сумлінними, культурним та кваліфікованим рівнем розробки технічних пристроїв.
    Основні завдання, що стоять на даному етапі переходу економіки нашої країни до ринкових відносин, є: недопущення спаду об’єму випуску товарної продукції; підвищення частки товарів народного використання в об’ємі випуску товарної продукції; перехід на нові методи ведення господарства, в тому числі приватизація трудовими колективами малих та середніх підприємств; підвищення продуктивності праці за рахунок зміни відношення людей до праці, використання нового обладнання та нових технологій, що розвиваються по кооперації з розвиненими країнами; переорієнтація економіки на нові ринки збуту і як наслідок освоєння випуску нової продукції, яка відповідає світовим стандартам; перехід на міжнародну систему ISO загального машинобудування.
    Вітчизняне машинобудування недостатньо забезпечене високоякісним інструментом, оснасткою, прогресивними швидкодіючими пристроями. В подальшому необхідно забезпечити значно випереджаючі темпи розвитку на Україні спеціалізованого виробництва інструментів та технологічної оснастки.
    Головне завдання сучасного періоду - в тому, щоб не допустити розпад економіки, розпаду заводів, розриву зв’язків між підприємствами, подолати спад виробництва.
1.2 Опис конструкції деталі.

Деталь   ”Стакан” є деталлю типу „Тіло обертання ” і має зовнішні циліндричні поверхні (128, (90 h6 , канавку (88 шириною 10 мм і кутову канавку (88 шириною 4 мм. До внутрішніх циліндричних поверхонь відносяться (62; (70 JS7; внутрішня канавка шириною 4 мм. Також деталь „Стакан” має шість отворів (11мм і два різьбових отвори М10-7Н.
Зовнішня циліндрична поверхня (90 h6 має фаску 3×30(. Внутрішня циліндрична поверхня (70 JS7 має фаску 2×45(. На зовнішній циліндричній поверхні (128   фрезерована лиска за розміром 120 мм.

1.3 Визначення класу деталі.

      Визначення класу деталі виконуємо по класифікатору ЄСКД і технологічному класифікатору деталей машинобудування.
Конструкторська характеристика деталі :
    • Встановлюємо клас деталі:

  Деталь відноситься до класу 71 – „Деталі-тіла обертання”
    • Встановлюємо підклас деталі:

  Деталь відноситься до підкласу 5 – „Деталі з зовнішньою циліндричною поверхнею”
    • Встановлюємо групу деталі:

  Деталь відноситься до групи 4 – „Деталі без закритих уступів”
    • Встановлюємо підгрупу деталі: