Україна в міжнародних арбітражах

ВСТУП

Розділ 1. ПОНЯТТЯ, ПРАВОВА ПРИРОДА МІЖНАРОДНИХ АРБІТРАЖІВ

1. Поняття міжнародного арбітражу
2. Компетенція міжнародного арбітражу

Розділ 2. ОСОБЛИВОСТІ АРБІТРАЖНОГО РОЗГЛЯДУ СПОРІВ

1. Загальна характеристика арбітражного розгляду справ
2. Справи України у міжнарожних арбітражах


ВИСНОВКИ.................................................................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................

































                                ВСТУП

    Докорінні зміни, що сталися на рубежі 80–90-х років XX століття у політичному й економічному житті України, призвели до формування принципово нової, порівняно з радянським періодом, системи зовнішньоекономічних зв’язків. В останні декілька десятиліть міжнародний арбітраж став найпопулярнішим способом вирішення міжнародних спорів. Обумовлено це тими реальними перевагами, які арбітраж зміг продемонструвати міжнародним контрагентам. Це, по-перше, демократичність процесу розгляду спорів – обрання суду та суддів за згодою сторін, вплив останніх на формування правил розгляду спорів;   по-друге, спрощена процедура розгляду спорів, оперативність їх вирішення та економічність; по-третє, остаточність та обов’язковість рішень міжнародного арбітражу.
      Слід чітко розрізняти два поняття, які зараз позначаються певною мірою схожими термінами:
      • міжнародний арбітраж
      • міжнародний комерційний арбітраж.
      В обох цих випадках йдеться про недержавні органи, які формуються з осіб, що або призначаються згідно з порядком, узгодженим сторонами, або за порядком, встановленим відповідними нормативно-правовими актами. При чому, в обох цих випадках арбітри, що входять до складу зазначеного органу, діють в особистій якості.
      Проте міжнародний арбітраж,