Українська діаспора та еміграція

Зміст
  1. Вступ, загальне поняття про українську діаспору.
  2. Початок еміграційних процесів на території України.
  3. Чотири хвилі переселенського руху в історії української еміграції, їх хронологія та вплив на історію України.
      4.1. Перша хвиля – «трудова еміграція».
      4.2. Друга хвиля – між Першою та Другою світовими війнами.
      4.3. Третя хвиля – політична.
      4.4. Четверта хвиля – «заробітчанська».
  4. Узагальнення та висновки щодо допомоги діаспори українським землям.
Українська діаспора — це збірне визначення української національної спільноти поза межами українських земель (етнічної української території), при збереженні почуття ідентифікації (приналежності) до України. Діаспора утворювалася внаслідок насильницького виселення, загрози геноциду, дії економічних і географічних факторів.Термін «діаспора» в нашій державі інколи трактується неоднозначно. Інколи під ним розуміють усіх без винятку українців, розсіяних по всьому світові; в інших — лише дисперсні (розпорошені) їх частини, що не становлять якоїсь спільноти; нарешті, діаспорою вважають усіх українців поза Україною, за винятком тих, котрі проживають у сусідніх державах на споконвічній етнічній території. Станом на 2004 рік за межами України мешкає від 13 до 15 млн. українців, це приблизно чверть нашого народу.
Біосоціальна будова українських земель не раз змінювалась завдяки міграційним, етнічним та демографічним процесам. Спрямованість та інтенсивність цих процесів залежала від багатьох природних та соціальних чинників. Потужна міграція через території України вплинула на розвиток багатьох європейських народів, які пізніше мігрували в Україну.
Вже на початку 18 ст. жила нечисленна політична еміграція в Туреччині і на Заході після поразки під Полтавою (1709).
Найдавнішою