Уявлення про думку філософів Мілетської школи.

Уявлення про думку філософів Мілетської школи.
VII – V ст. до н. е. є періодом розпаду первісного суспільства і переходу до рабовласницького люду. Докорінні зміни суспільного ладу життя (колонізація,розвиток торгових відносин,становлення міст і т. ін.) створили умови для розквіту старогрецької культури, привели до істотних змін у галузі мислення. Ці зміни полягали у переході від релігійно – морфологічних уявлень про світ до зародження наукових знань.
  Першими провідними центрами старогрецької культури в і науки разом з іншими стали міста Міст і Ефес. Назви цих міст носили і перші створені філософські школи.
  Звичайно, початок наукового світобачення пов`язують з Мілетською школою, що існувала в VII – VI ст. до н. е. Її представниками були Фалес, Анаксимандр, Анаксимен. Їм першим належить заслуга у відокремленні психіки, або «душі» з матеріальних явищ.
  Загальним для філософів мілетської школи є положення про те, що всі речі і явища навколишнього світу характеризуються єдністю свого походження, а різноманіття світу є лише різними станами єдиного матеріального початку, першооснови або першоматерії. Це положення розповсюджувалося стародавніми мислителями і на галузь психічного. Вони вважали, що матеріальне і духовне, тілесне і психічне за своєю першоосновою єдині. Відмінність між ними тільки феноменальна,а не субстаційна, тобто, за станом, проявом і виразом цієї першооснови. Відмінність між поглядами вчених цієї школи полягала у тому, який вид конкретної матерії приймав кожен з цих філософів за першооснову всесвіту.    
  Фалес (624 – 547