Формування тууристичного продукту

1.Манільська декларація з мирового туризму ( 1980). Манільська декларація з світового туризму прийнята всесвітньою конференцією, з туризму, що проходила в Манілі (Філіпіни) з 27 вересня по 10 жовтня 1980 року.
Всесвітня конференція з туризму проходила за участю 107 делегацій країн та 91 делегацій спостерігачів скликана Всесвітньою туристською організацією з метою з’ясування реальної сумності туризму у всіх його аспектах і   тієї ролі, яку туризм відіграє в динамічному і мінливому світі. Манільська декларація містить 25 пунктів.
У цій Декларації зазначалось, що туризм виступає у якості позитивного й постійного
фактора, що сприяє взаємному пізнанню та розумінню, а також підставою для високого рівня поваги та розуміння між народами світу. Було зроблено загальний висновок про те, що туризм є істотним фактором світового економічного розвитку. При практиці туризму духовні цінності повинні мати перевагу над елементами матеріального й технічного характеру. До духовних цінностей, що виконують важливу роль, було віднесено:
- постійний та гармонійний розвиток особистості; 33
- постійне підвищення пізнавального й виховного внеску;
- рівні права народів у визначенні своєї долі;
- звільнення людини, тобто право на повагу її гідності та особистості;
- визнання культури і повага до моральних цінностей народів.
2. Документ Акапулько ( 1982) визначив першочергові завдання щодо подальшого втілення у життя рекомендацій ВТО відносно розвитку сфери туризму. Для цього пропонувалося здійснювати такі заходи:
- спрошення формальностей, пов’язаних з подорожами;
- спрощення виїзду й в’їзду за межі території;
- митних формальностей;
- медичних правил;
- поліпшення умов перевезень (повітряних, залізничних, морських, автошляхових;
- розробка пільгових тарифів для деяких категорій туристів ( молоді, пенсіонерів, інвалідів та ін.);