Філософія Жюльена Ламетрі

На думку Жюльєна Ламетрі людина — це настільки складна машина, що неможливо скласти щодо неї чітке уявлення. Тільки шляхом дослідження, тобто намагаючись знайти душу в органах тіла, можливо досягти максимального ступеня вірогідності.

Різні стани душі завжди відповідають аналогічним станам тіла. Наша енергія, почуття та розум — такі ж складні частини, як і деталі механізму.


Ламетрі вибудував логічний ланцюжок: люди мають почуття та інстинкти для розвитку розуму — розум накопичує знання — завдяки знанням мозокнаповнюється уявленнями, для сприйняття яких природа надала всі умови.


У всьому живому світі головує лише природній закон. Якби не існувало релігійного фанатизму, не було б війн, а природа повернула собі свої права й чистоту.


Жюльєн Офре де Ламетрі (1709-1751) — французький медик і філософ епохи Просвітництва, перший з французьких філософів-матеріалістів.


Народився в Сен-Мало на півночі Франції, в купецькій сім'ї. До 16 років розчарувався в релігії (а він був дуже релігійний) і відмовився від кар'єри священика. Він вирішив присвятити себе професії лікаря. Закінчив медичний факультет Паризького університету, успішно практикував як лікар, написав кілька робіт з медицини, був призначений лікарем королівської гвардії в Парижі. Після опублікування твору «Трактат про душу» (1745) і наступного переслідування був змушений переселитися спочатку до Голландії, а потім до Німеччини, де був призначений лікарем при дворі Фрідріха II. Помер на 42-му році життя від шлункового захворювання, швидше за все, від отруєння.


Процес пізнання представлявся Ламетрі наступним чином: від чуттєвого сприйняття речей ми переходимо до дослідно-експериментальному дослідженню, а потім - до раціонального узагальнення фактів, які піддаються емпіричній перевірці. Досвіду Ламетрі