Фінансова політика та механізм її реалізації

1. Зміст та значення фінансової політики як складової частини економічної політики держави
  Політика охоплює всі напрямки діяльності держави. В залежності від сфери суспільних відносин, яка є об’єктом політичного впливу, говорять про економічну або соціальну, культурну або технічну, фінансову або кредитну, внутрішню або зовнішню політику.
  Сукупність державних заходів щодо використання фінансових відносин для виконання державою своїх функцій уявляє з себе фінансову політику.
  Зміст фінансової політики охоплює цілий комплекс заходів:
  1) розробку загальної концепції фінансової політики, визначення її основних напрямів, цілей, головних завдань;
  2) створення відповідного фінансового механізму;
  3) управління фінансовою діяльністю держави та інших суб’єктів економіки.
  Проявляється фінансова політика у:
  · фінансовому законодавстві;
  · системі форм і методів мобілізації фінансових ресурсів (найважливішими з яких є податки);
  · перерозподілі фінансових ресурсів між окремими верствами населення, галузями, регіонами;
  · структурі доходів і видатків бюджетів тощо.
  Головна мета фінансової політики - забезпечення відповідними фінансовими ресурсами реалізації тої чи іншої державної програми економічного та соціального розвитку. Вона реалізується через вирішення таких завдань:
  1. Забезпечення умов для формування максимально можливих фінансових ресурсів.
  2. Встановлення раціонального з погляду держави розподілу та використання фінансових ресурсів.
  3. Організація регулювання та стимулювання економічних та соціальних процесів фінансовими методами.
  4. Розробка фінансового механізму та його розвиток у відповідності із цілями та завданнями стратегії, що змінюється.
  5. Створення ефективної і максимально ділової системи управління фінансами.
  Але не слід прив’язувати фінансову політику лише до економічної політики.